Минуло 200 років з тих пір, як вчені назвали першого динозавра: Мегалозавр (Megalosaurus). З тих пір і до наших часів були знайдені та каталогізовані сотні інших видів динозаврів, і їхні назви були навіяні всім, від їхніх фізичних характеристик до вчених, які вперше їх описали. Тепер деякі дослідники закликають запровадити більш надійну систему, яка, на їхню думку, повинна зробити назви видів більш точними щодо місця та умов знахідки скам’янілостей.
Мегалозавр був названий Вільямом Баклендом (William Buckland), міністром і геологом, який знайшов скам’янілі останки величезної рептилії на полі в Стоунсфілді (Stonesfield), Великобританія, у 1824 році. Бакленд вибрав назву Мегалозавр через величезний розмір кісток, які розкопав він та його помічники. За словами Пола Баррета (Paul Barrett), палеонтолога з Музею природознавства (Natural History Museum) Лондона, знахідка першої гігантської наземної рептилії, що вимерла, була справжньою сенсацією в ті часи. Ніхто раніше не міг уявити, що існували такі тварини. Слово «динозавр», в перекладі з грецької означає «страшний ящір», було введене набагато пізніше, у 1841 році.
На відміну від інших наукових дисциплін, таких як хімія, де назва молекул регламентується суворими правилами, зоологи мають відносно вільне право давати назви новим видам. Зазвичай вчений або група вчених, які перші публікують роботу про організм, можуть вибрати його назву, але з деякими обмеженнями. Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури (International Commission on Zoological Nomenclature, ICZN) висуває ряд вказівок, які стосуються утворення назв видів. До них належать вимоги щодо унікальності назви, її оголошення в публікації та пов’язування динозаврів з одним зразком.
Проблемні назви
Щоб дослідити, як змінилися назви динозаврів за останні 200 років, Емма Данн (Emma Dunne), палеобіолог з Університету Фрідріха-Олександра (Friedrich-Alexander University) в Ерлангені-Нюрнберзі, Німеччина, разом з колегами проаналізувала назви майже 1500 видів динозаврів мезозойської ери (від 251,9 мільйонів до 66 мільйонів років тому).
Автори дослідження хотіли знати, яку частину складають «проблемні назви», що на думку вчених є проявами расизму, сексизму, названі в контексті (нео)колоніалізму та на честь суперечливих постатей. Вони дійшли до висновку, що частка таких назв складає менш ніж 3% від усіх назв динозаврів, які вони дослідили.
Деякі назви, які визначила команда, походять від колоніальних назв земель, де були знайдені види. Автори кажуть, що назви місцевостей або дослідників на місцевих мовах часто не використовуються або неправильно перекладаються.
Наприклад, багато динозаврів, відкритих під час серії експедицій між 1908 і 1920 роками німецькими дослідниками в Тендагуру в Танзанії, яка тоді була частиною Німецької Східної Африки, були названі на честь німців, а не на честь місцевих учасників експедиції, і зразки залишаються в Німеччині.
«Проблема з точки зору цифр справді незначна. Але значна з точки зору важливості», — відмітив Евангелос Влахос (Evangelos Vlachos), палеонтолог з Музею палеонтології Егідіо Ферульо (Museum of Paleontology Egidio Feruglio) в Трелью, Чубут, Аргентина, який також працював над дослідженням. Він хоче, щоб майбутня система імен була більш суворою. — «Ми не говоримо, що завтра потрібно все змінити. Але нам потрібно критично переглянути те, що ми зробили, побачити, що ми зробили добре, а що не так, і спробувати це виправити в майбутньому».
Використання епонімів, коли вид називають на честь людини, стало набагато поширенішим в останні роки, за останні два десятиліття було дано трохи більше половини назв, які є епонімами. Також більшість епонімів були на честь чоловіків. Дослідники пропонують задля запобігання увічненню стереотипів зосереджуватися на фізичних описах видів. Наприклад, назва «стегозавр» походить від грецьких слів «дах» і «ящірка» і стосується пластинчастих наростів тварини, а назва «трицератопс» означає «трироге обличчя».
Жодних змін у назвах
Президент ICZN Томас Пейп (Thomas Pape) заявив, що організація витупає категорично проти перейменування видів, назви яких зараз можуть вважатися образливими, і не розглядатиме заборону епонімів. Перейменування можливі лише за наявності формальних номенклатурних причин. Організація приділяє велике значення збереженню «стабільності» утворення назв видів, яка може опинитися під загрозоюі, якщо зміни будуть внесені заднім числом.
За словами Пейпа, ICZN розгляне можливість запровадження різних систем утворення назв, можливо, створивши банк назв, які підлягають експертній оцінці, або наполягатиме на тому, що імена можна вважати офіційними, лише якщо вони вперше опубліковані в певному наборі журналів. Але формальних змін наразі не планується.
Тим часом деякі палеонтологи намагаються внести зміни в суспільство. Відбулася помітна зміна в бажанні вшанувати постаті, на які раніше не звертали уваги, коли називали нові види динозаврів, і переконатися, що питання спадщини розглядаються та враховуються. Тепер науковці з числа корінних народів частіше отримують визнання, тоді як раніше більшість епонімів відбивали роль вчених глобальної півночі. Багато дослідників також намагаються використовувати назви, похідні від мов, інтересів і традицій тих країн, де виявлені рештки динозаврів, тим самим посприявши залученню спільноти та відобразивши історичний контекст матеріалу.
Емма Данн підкреслила, що вона хотіла б бачити зміни, але не хотіла б додавати неоплачувану роботу до тягаря, з яким стикаються науковці, а ICZN могла б працювати краще та бути більш відкритою до спільноти.
Джерело: nature.com
Переклад: Kurai, спеціально для телеграм каналу “Наукпоп українською”
На ілюстрації: реконструкція зовнішності мегалозавра (1862 р.)
