Біота Яньляо (Yanliao), знайдена в гірських породах північного Китаю віком приблизно 160 мільйонів років, являє собою різноманітний масив чудово збережених скам’янілостей, включно з динозаврами, птерозаврами і навіть ранніми ссавцями. Але біота Яньляо – це не лише хутро та пір’я. Палеонтологи знайшли скам’янілості двох напрочуд великих стародавніх видів міног – тогочасних водних загроз, які чіплялися за свою жертву, яка нічого не підозрювала, та просвердлювали в ній діри.
Воронкоподібний зубастий рот сучасних паразитичних міног зазвичай пристосований для споживання крові або м’яса. Судячи з розташування зубів та інших апаратів живлення в скам’янілостях, нещодавно виявлені види, ймовірно, не були кровососами – вони були м’ясоїдами, тоді як сучасні міноги харчуються або кров’ю, або плоттю.
За словами палеонтолога Фейсан Ву (Feixang Wu) з Китайської академії наук у Пекіні (Chinese Academy of Sciences in Beijing) та його колег, скам’янілості є найдавнішими зразками міноги, які чітко вказують на перевагу в режимі годування. Насправді розташування зубів обох стародавніх видів дуже нагадує сучасний вид м’ясоїдної міноги Південної півкулі.
Yanliaomyzon occisor – «occisor» на латині означає «вбивця» – був більшим із двох, приблизно 64 сантиметри в довжину, як маленький собака. Назва виду для його меншого двоюрідного брата, Y. ingensdentes, походить від латинського слова «великі зуби». Довжина сучасних дорослих міног коливається приблизно від 15 до 120 сантиметрів.
Міноги, рід безщелепних хребетних, існують уже 360 мільйонів років. Але вони рідко добре фосилізуються, залишаючи великі прогалини в еволюційному літописі та невизначеність щодо їхньої екологічної ніші та того, коли змінився їхній спосіб годування.
Найдавніші міноги не були такими жорстокими хижаками: вони мали лише кілька сантиметрів у довжину й не мали потужних зубів, як у пізніших видів. У них також не було чіткого життєвого циклу сучасних міног, який складається зі стадії живлення личинок, паразитарної стадії та стадії нересту дорослих.
Новознайдені скам’янілості свідчать про те, що в юрському періоді міноги були лютими хижаками, набувши більших розмірів тіла та складної структури харчування.
Джерело: sciencenews.org
Переклад: Kurai спеціально для телеграм-каналу “Наукпоп українською“
